1. Більшість відомих завдань оптимізації на графах можуть бути сформульовані у формі математичної моделі цілочисельного або булевого програмування. У цьому випадку вибір способу їх рішення повністю визначається математичними властивостями відповідної постановки завдання. Більш того, можливість рішення практичних задач оптимізації на графах за допомогою програми MS Excel безпосередньо залежить від можливості її формулювання у вигляді завдання цілочисельного або булевого програмування.
2. Завдання оптимізації на графах можуть бути вирішені з використанням спеціальних алгоритмів, які враховують специфічні особливості тих або інших об'єктів графа і кінцеву потужність множини допустимих альтернатив. В зв'язку з цим завдання оптимізації на графах концептуально виявляються тісно пов'язаними із завданнями комбінаторної оптимізації. Хоча для знаходження точного рішення задач оптимізації на графах можуть використовуватися загальні алгоритми типу методу гілок і меж і методу динамічного програмування, найбільш ефективними з обчислювальної точки зору виявляються спеціальні алгоритми. Саме такі алгоритми рішення типових задач оптимізації на графах розглядаються у роботі і покладені в основу розробки програм на VBA.

Стосовно рішення практичних задач оптимізації на графах з великою кількістю елементів множини допустимих альтернатив були розроблені також спеціальні алгоритми знаходження наближеного рішення, які дозволяють знаходити одне або декілька локально-оптимальних рішень. Проте використання наближених методів виправдане лише тоді, коли з тих або інших причин знаходження точного рішення відповідних задач виявляється неможливим.