5) регулювання строків платежів за експорт та імпортом.

Більша частина міжнародних розрахунків опосередковує міжнародні торговельні відносини. Торговельна міжнародна операція починається безпосередньо з продажу товару імпортеру експортером. Процес продажу представляє собою обмін будь-яких товарів на грошовий еквівалент. З юридичної точки зору торгівля - це акт, при здійсненні якого власність (товар) передається від однієї сторони (продавцем) до іншої (покупцю) в обмін на грошову вартість.

Беручи відому формулу товарного обігу К.Маркса за основу: «товар - гроші - товар», можна зазначити, що, з одного боку, дані розрахунки є підсумковим етапом у виробничо-збутовому процесі, в ході якого може відбуватися громадське визнання корисності продукції, відшкодовуються витрати на її ж виробництво, а також розподіляється і створюється дохід. З іншого боку, розрахунки являються лише початковим етапом наступного виробничого циклу, безпосередньою передумовою відтворення.

Нормальному кругообігу коштів сприяє ефективна організація розрахунків, створює умови для безперебійної реалізації продукції. Також, стан міжнародних розрахунків залежить від цілого комплексу чинників, до яких належать:

-       позиція країни на товарних та грошових ринках;

-       політичні та економічні відносини між країнами;

-       ступінь використання та ефективність державних заходів при зовнішньоекономічного регулювання;

-       мови зовнішньоторговельних контрактів і кредитних угод;

-       міжнародні торговельні правила та звичаї;

-       валютне законодавство;

-       різниця в темпах інфляції в окремих країнах;

-       регулювання міждержавних товарних потоків, послуг і капіталів;

-       стан платіжних балансів; банківська практика;

-       конвертованість валют.