» на 2009-2013 роки», «Про утворення Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації», Указу Президента України «Про внесення змін до Положення про Міністерство промислової політики України» та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Формування інноваційної сфери, яка забезпечує оновлення виробництва, випуск конкурентноздатної продукції, ефективність економіки і національну безпеку країни, відбувається на рівні відповідних органів державного управління доволі непослідовно. При цьому інноваційний потенціал був і, на жаль, залишається, фактично виключеним з числа стратегічних державних пріоритетів. Це призводить до істотного скорочення вітчизняного науково-технічного потенціалу, стан якого в даний час не відповідає інтересам України, її місцю в світовій спільноті. Останнє відбивається на рівні конкурентоспроможності національного виробника, а тому і на впливовості української держави в міжнародних економічних відносинах. Відсутність стратегічних пріоритетів розвитку науки, украй обмежені можливості вітчизняної економіки породжують стійкі негативні тенденції розвитку всіх складових наукового (інтелектуального) потенціалу: кадрової, матеріально-технічної, продуктивної, інформаційної і організаційно-правової. Причини відставання України в інноваційнійсфері є наступні: недосконалість державної політики у сфері інновацій; відсутність постійного стійкого зв’язку науки з бізнесом і ринком; відсутність розвинутого внутрішнього високотехнологічного ринку та його споживацького сегменту; відсутність координуючого центру і узгодженої міжвідомчої старетгії розвитку науки та інновацій.

Розробка теоретичних підходів в науці управління до інноваційної сфери може стати концептуальною передумовою для напрацювання державних програм стійкого соціально-економічного розвитку України.

       У цілому слід зазначити, що сам процес створення проекту Інноваційного кодексу України за своїм характером також є інноваційним, оскільки за змістом інноваційне законодавство України об’єктивно ще не готове до поточної кодифікації у штатному режимі законодавчої діяльності. Підготовка проекту є спробою через кодифікацію інноваційного законодавства терміново вирішити низку проблем законодавчого регулювання інноваційних процесів, досягти синергетичних ефектів у процесі його застосування та реакцією на брак часових ресурсів для