ВСТУП

За період своїє новітньої історії Україна переживає нині чи не найскладніший час. Криза охопила майже всі сфери суспільного життя, зокрема й політичну.

 Конституційна реформа, яка розпочалася невдовзі після прийняття Конституції України 1996 року триває і нині. 

Нажаль, спроби  окремих політичних угруповань «виписати правила під себе»  призводить  до численних дисбалансів у політичній системі країни.

Втім  держава та громадянське суспільство мають спрямувати всі  зусилля  для того, щоб побудувати нову Україну, Україну - яка змогла би зайняти гідне місце в європейському співтоваристві.

Суспільство очікує від конституційної реформи впорядкування фундаментальних відносин між вільним громадянським суспільством та публічною владою.

Актуальніть теми Конституція України, як і належить Основному закону посідає найвище місце в національнй правовій системі.  Їі положення є первнним і основоположними. Конституція оформлює національну систему права, об’єднує чинне законодавство, визначає основи законності й правопорядку у країні і ґрунтується передусім на реальнх досягненнях суспільства.

  Саме Конституція  юридично оформлює основні параметри державності, розподіляє повноваження між владними структурами, наділяє громадян  правами і покладає обов’язки, створює правові передумови забезпечення в країні демократичного політичного режиму.

Для побудови демокрачної правової держави недостатньо мати гарну Конституцію, необхідно створювати умови і механізми іі реалізації, для того щоб  вона була реальним і дієвим фактром суспільного розвитку.