державної влади, а також інших суб’єктів права та відбувається у встановленому законом порядку.
Так, використання та виконання норм конституції суб’єктами держави часто недостатній для реалізації норм. В певних випадках потрібні позитивні дії громадських формувань, органів держави та органів місцевого самоврядування, також інших суб’єктів права.
При застосуванні конституційних норм важливе місце посідає ст. 8 Конституції України, відповідно до якої норми Конституції – це норми прямої дії. Це положення вперше закріплене в конституційній практиці нашої держави. Проте нормативна основа механізму реалізації Конституції України передбачає можливість як безпосереднього застосування норм, так і опосередкованого, (через норми галузевого законодавства) [6, с. 42-46].               Застосовуючи конституційні норми, нема необхідності та потреби протиставляти опосередковану та безпосередню форми їх реалізації, бо зазвичай норми конституції реалізовуються разом з нормами різних галузей права. А це тому, що самих норм Основного Закону не завжди буває вдосталь для втілення на практиці конституційних приписів. Норми конституції на відміну від інших галузей права недостатньо захищені власними санкціями [19, с. 75].
Проблема реалізації Конституції України відіграє досить вагому роль у забезпеченні втілення на практиці норм та принципів нової Конституції України.