[18]

Існує як мінімум декілька випадків законного звільнення вагітної жінки:

1) звільнення її за власним бажанням;

2) звільнення у зв'язку із повною ліквідацією підприємства

3) припинення трудових відносин в порядку переведення на іншу роботу з ініціативи працівника та відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП.

 Стосовно 1-го випадку, то якщо вагітна жінка дійсно бачить, що не може через свою вагітність належним чином чи вчасно виконувати свої трудові обов'язки її неважко буде вмовити, тим же колективом працівників звільнитися за власним бажанням із наступним її працевлаштуванням на будь-яке інше підприємство у випадку відсутності на даному для неї іншої підходящої роботи.

Стосовно 2-го випадку, особливо що стосується досить невеликих підприємств із невеликим штатом працівників, то роботодавцю, який має намір звільнити вагітну жінку, може бути доцільніше здійснити ліквідацію такого підприємства із одночасним звільненням такої особи із наступною реєстрацію нового підприємства. Така процедура хоч і займе певний час та буде коштувати певних грошей, однак інколи це може бути вигідніше роботодавцю, ніж сплачувати заробітну плату цій працівниці ще протягом невизначеного періоду часу. Оптимальним «звільненням» вагітної жінки, на нашу думку, все ж таки для роботодавця може стати третій випадок, а саме в порядку п. 5 ст. 36 КЗпП: переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію. В такому випадку трудовий договір із таким працівником припиняється.[20]