Щодо документів то при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (крім випадків, коли трудовий договір укладається вперше або працівник влаштується на роботу на умовах сумісництва), у випадках, передбачених законодавством,  також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

У разі необґрунтованої відмові у прийнятті на роботу роботодавець винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу (п. 8 ст. 134 КЗпП) несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди.

У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню, з нього стягується штраф.

Тож штраф становить двократний розмір мінімальної зарплати, установленої на момент виявлення порушення, за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти.

Водночас кандидат у разі необґрунтованої відмови роботодавця в прийомі його на роботу має право оскаржити це в судовому порядку.

Застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, потрібно мати на увазі, що цим пунктом покладається обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації в зв'язку з оплатою незаконно звільненому або переведеному працівнику часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи винними посадовими особами, за наказом або розпорядженням яких звільнення або переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність у таких випадках покладається на службову особу незалежно від форми вини.