Нормативно-правові акти
3

Теоретичною основою дослідження є: фундаментальні положення загальної теорії держави і права, конституційного права, теорії управління, адміністративного та інформаційного права, філософії та соціології права щодо категорії законності і способів її забезпечення у нормотворчій діяльності .

            Гіпотеза: з’ясування місця та ролі законів та підзаконних нормативно-правових актів в системі нормативно-правових актів незалежної України в контексті положень чинної Конституції України, тенденцій розвитку законотворчості в європейських, зокрема постсоціалістичних, країнах та формування правової держави,визначивши його особливості та співвідношення з законами.

Джерельну базу дослідження становлять документи, які можна умовно об’єднати в наступні групи:

-    чинне законодавство України (Конституція України, Кодекс законів про працю, Кодекс адміністративного судочинства, Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми»  та інші підзаконні акти )

-    для аналізу окремих аспектів при визначенні місця і ролі підзаконних актів в системі законодавства залучено дослідження таких науковців як П.М. Рабінович, О.Ф. Скакун, В.І. Тимошенко, В.Ф. Погорілко, М.С. Кельман, О.Г. Мурашин, Н.М. Хома., М.В. Цвік, О.В. Петришина. Зокрема О.Г. Мурашин звертається до визначення формули під законності, призначення та складових нормативно правових актів, В.В. Ковальська розкриває поняття, ознаки та призначення підзаконного нормативно-правового  акту МВС України, Ю. Тихомиров звертався до проблем співвідношення закону і підзаконних актів, Ц.А. Ям польська та А.Ф. Шебанов  вивчають поняття правового акту, та його різновиди.

Структура роботи відображує логіку і послідовність наукового дослідження і обумовлена його предметом і метою.