- проаналізувати форму набуття права власності на землю за давністю користування та шляхом успадкування;

-визначити особливості набуття права власності на землю юридичними особами;

-виявити недоліки правового регулювання інституту форм набуття права власності на землю та               запропонувати та обґрунтувати пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного земельного законодавства України у цій сфері.

Правовою базою роботи є Конституція України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України та чинне законодавство: закони України, підзаконні нормативно-правові акти.

Емпіричною базою стали рішення судів у цивільних справах, які розглядалися судами України та стосувалися окремих етапів процедури набуття прав власності на землю за різними формами.

При написанні дипломної роботи використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, історичний, комплексний методи, методи формально-логічного, структурно-функціонального, системного аналізу та синтезу) та спеціальні методи дослідження (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм).

Практичне значення результатів роботи полягає у тому, що вони можуть бути реалізовані у науково-дослідній сфері – слугувати підґрунтям для подальшого вдосконалення управління у сфері набуття прав власності на землю; правотворчій – використання висновків та пропозицій під час удосконалення Земельного кодексу України; правозастосовчій – з метою удосконалення судової практики.

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, що містять три підрозділи, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дипломної роботи – 96 сторінок машинописного тексту, з них список використаних джерел складає 12 сторінок (98 джерел).