       розмiри та привабливiсть ринку;

       зменшення рiвня виробничих витрат;

       близькiсть до ринкiв збуту;

       наявнiсть пiльг, що надаються владою у приймаючих країнах [16].

Для ТНК за рахунок перенесення деякої частини процесу виробництва за кордон є можливiсть використання конкурентних переваг, а також ресурсної бази iнших країн. Для держави-реципiєнта присутнiсть зарубiжних ТНК означає залучення прямих iноземних iнвестицiй, управлiнського досвiду, новiтнiх технологiй та також державних надходжень у виглядi податкiв до державного бюджету, що є позитивним аспектом дiяльностi ТНК. Але iснують i негативнi аспекти, якi викликають деякi труднощi для ефективного розвитку цих компанiй. Наприклад, ТНК можуть встановлювати жорсткий контроль над дiяльнiстю своєї структурної одиницi на територiї приймаючої країни, не допускати представникiв iз приймаючої країни брати участь у проведеннi науково-дослiдних робiт та iн.

Тим не менш, для материнської компанiї також iснує цiла низка як можливостей, так i ряд загроз. Материнська компанiя володiє значними обсягами капiталу, i доцiльним є його розмiщення в країнах, в яких буде досягнута максимальна вiддача [24].

Транснацiональнi корпорацiї є менш чутливими до несприятливої кон’юнктури свiтового ринку, так як у перiоди спаду дiлової активностi в деякiй країнi, ТНК можуть розраховувати на пiдтримку своїх структурних одиниць (фiлiй, дочiрнiх компанiй) у тих країнах, у яких вiдсутнi кризовi явища. Цей фактор є значною перевагою транснацiональних корпорацiй у порiвняннi iз тими пiдприємствами, що працюють тiльки на нацiональних ринках [3].

Для ТНК може iснувати набiр ризикiв, якi прямо не впливають на нацiональнi пiдприємства та компанiї. Серед цих ризикiв можна виокремити валютнi ризики, а також неможливiсть прогнозу полiтики уряду. Для ефективного ж функцiонування ТНК на ринках зарубiжних держав