До березня 1933р. кількість безробітних досягла 17 млн. чоловік.^[1]    

       Таким чином, обіцянки Гувера швидко подолати кризу виявилися невиконаними. Основна проблема президента була в тому, що програма його дій практично не містила нововведень, які могли ефективно вплинути на ситуацію. Ті ж кроки які були зроблені урядом, навіть всупереч своїм переконанням на автоматичне врегулювання ринком всіх наявних проблем, були непродуманими та ще більше ускладнили становище. Недивно, що на президентських виборах 1932р. Гувер, на каденцію якого випала “Велика депресія”, виявившись неспроможним прийняти ефективні міри для її подолання, програв своєму супернику, кандидату від демократичної партії Ф. Рузвельту.

^[1] Тимошина Т.М. Економическая история зарубежних стран: учеб. пособ. – 4-е изд., доп. /  Т.М. Тимошина – М., 2003 – с. 389