Ідея верховенства права розглядалася ще вченими Античності. Проблеми «ідеальної держави», «панування закону» досліджували такі видатні мислителі тієї епохи як Платон, Аристотель, Цицерон та інші. Розуміння верховенства права виводили з гіпотези про те, що найкращою формою державного правління є правління благонадійного диктатора. Зокрема, як підкреслював Платон (427–347 рр. до н. е.), практика свідчить про те, що люди з необхідними лідерськими якостями зустрічаються дуже рідко, тому він вважав утопією правління благонадійного диктатора. У свою чергу, Арістотель (384–322 рр. до н. е.) обстоював позиції верховенства права при розгляді питання, що краще для володаря: правити на власний розсуд чи відповідно до права; та чітко обґрунтовував необхідність правління відповідно до права, скасування саморозсуду[1]. Ця концепція інтерпретувалася у найширшому її розумінні, тобто як визнання необхідності підпорядкування «позитивного» (встановленого чи санкціонованого державою) права «непозитивному» (природні права людини, потреби людської природи, вимоги розуму, мораль тощо)[2].
За часів становлення абсолютної монархії у Франції (XVI–XVIII ст.) короля почали вважати не першим сеньйором з-поміж інших, рівних йому, а главою держави, носієм верховної влади, де всі інші – його піддані. Відомими у зв’язку з цим стали такі вирази: «Держава – це я»; «Такою є наша воля»; «Що хоче правитель, те має силу закону».[3] Тобто принцип верховенства права в ті часи зводився до бажання правителя, яке практично було над всілякими законами та правом. Монарх мав змогу наповнювати закони тим змістом, який був йому вигідний, тобто міг допомогти утримати владу, зберегти своє привілейоване становище та керувати країною на власний розсуд.
[1] Rule of Law as Goal of Development Policy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.web.worldbank.org
[2] Рабінович П.М. Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні / П.М. Рабінович // Праці Львівської лабораторії прав людини Академії правових наук України / [ред. П.М. Рабінович]. – К. : Ін Юре, 1998. – 341 с.
[3] Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час) : навч. посібник / [за ред. Б.Й. Тищика]. – Львів : Світ, 2006. с.112-113.