За час другого періоду, з 1995 року по 1998 рік, Україна одержала від Міжнародного валютного фонду позик загальним обсягом 1318,2 млн СПЗ, або 1935 млн дол. США, за трьома річними програми «Stand by», які спрямовані, головним чином, на підтримання курсу національної грошової одиниці та фінансування дефіциту платіжного балансу [3, с. 41].

Упродовж третього періоду, з 1998 року по 2002 рік, відбулося впровадження Програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF), котра передбачала видачу нашій державі позики в загальному обсязі 2,6 млрд дол. США [2, с.15].

Протягом цього періоду Україна одержала 1193,0 млн СПЗ, або 1591,0 млн дол. США., котрі були спрямовані для збільшення золотовалютних резервів Національного банку України (НБУ) [10, с. 65].

Позитивними результатами третього періоду були зростання ВВП, зниження інфляції, зростання золотовалютних резервів НБУ [8, с.45].

Із кінцем 2002 року виокремлюють четвертий період, який тривав до 2008 року. Серед прийнятних форм подальшої співпраці України з МВФ уряд обрав програму «Попереджувальний стенд-бай». У 2004 році цю Програму було затверджено Радою Директорів МВФ [5, с. 12].

Відповідно до Програми у випадку погіршення стану платіжного балансу або зменшення золотовалютних резервів Україна мала змогу звернутися до МВФ для отримання позики на загальну суму 411,6 млн СПЗ, або 605 млн дол. США, що становило 30 % квоти нашої держави [10, с. 30].

З 2005 року по 2008 рік співпраця України з МВФ була сконцентрована у сфері технічної допомоги. Зокрема, центр ваги у співпраці з МВФ було перенесено у сферу некредитних відносин, погодження основних параметрів макроекономічної політики з динамікою і прогнозами розвитку світового ринку, з тенденціями та напрямами руху світових фінансово-інвестиційних потоків та поглиблення координації у валютній політиці[8, с.47].

П’ятий період тривав з 2008 року по 2013 рік. 5 листопада 2008 року Радою Директорів МВФ була затверджена програма співробітництва «Стенд-