Вступ

Актуальність теми дослідження. Держава як суб’єкт економічних відносин для покриття своїх витрат залучає не тільки доходи бюджету, але і додаткові, сформовані  на позиковій основі, фінансові  ресурси. Унікальним спосіб їхнього одержання виступає  державний кредит, що виражає відносини між державною  і численними фізичними і юридичними особами з приводу формування додаткового грошового фонду  (поряд з бюджетом)  у руках держави. У даному випадку держава виступає позичальником  засобів, а населення, підприємства  й організації – кредиторами.

На сьогодні економіка України потребує здійснення ефективних економічних реформ та стабільного економічного зростання. Вирішення завдань економічної політики неможливе без значних капіталовкладень, мобілізація яких на сучасному етапі потребує внутрішніх та зовнішніх запозичень. Тому сучасна фінансова політика держави об’єктивно визначає необхідність використання державних запозичень.

Об’єктом дослідження в курсовій роботі виступає фінансова система України.

Предмет дослідження – державне кредитування бюджетних ресурсів держави.

Мета курсової роботи – засвоїти знання в області формування бюджетних ресурсів держави, проаналізувати фактичний стан проблеми державного кредиту та його ролі у формуванні бюджетних ресурсів держави.

Поставлені такі задачі: дослідити теоретичні засади дослідження державного кредиту; проаналізувати показники державного кредиту України за останній період; визначити перспективи сплати державного боргу.

Методологія та методика дослідження базується на системному підході до загальнотеоретичного, історико-еволюційного осмислення особливостей становлення і розвитку державного кредиту, його використання, зокрема у зарубіжних країнах. При вивченні структури і динаміки внутрішнього і зовнішнього державного боргу України використовувалися діалектичний та