Для експортера найвигіднішим є авансовий платіж на загальну суму контракту або попередня оплата. Переваги попередньої оплати експортера та недоліки для імпортера наведені у табл. 3
Таблиця 2.1 – Переваги та недоліки авансової форми розрахунків
|
Переваги для експортера |
Недоліки для імпортера |
|
1. Захист від ризику неплатоспроможності покупця. 2. Отримання вільних коштів, які можна використовувати на закупівлю сировини, видачу заробітної плати. 3. Звільнення від необхідності звернення до банку за кредитом. 4. У разі відмови прийняти товар може бути використаний на відшкодування збитків. |
1. Ризик непоставки, несвоєчасності поставки, невідповідності якості. 2. Недотримання асортименту товару, умов пакування - визнання товару некондиційним. 3. Ризик втратити аванс. 4. Кредитування товару до фізичного отримання товару у розпорядження.
|
У міжнародній практиці розрахунки у формі авансу на загальну вартість контракту використовуються рідко. Найбільш поширені авансові платежі, що покривають частину суми контракту, при цьому основну суму платежу експортер отримує після відвантаження товару, використовуючи інші форми розрахунків. Авансові платежі, як правило, становлять 10 – 30% вартості товару і здійснюються після підписання контракту. Аванс сплачується протягом відповідного строку з дати підписання контракту (наприклад, 30 – 90 днів). Частіш за все аванс реалізується через банківський переказ.
При використанні авансу імпортер, як правило, вимагає виставлення на себе гарантії банку експортера: гарантії повернення авансу або гарантії необхідного виконання контракту. Замість гарантії, до контракту може вноситися застереження, що у випадку невиконання експортером умов договору аванс повертається імпортеру в повній сумі.