Особливості роботи банків в системі SWIFT
3

1. Виникнення і розвиток мережі SWIFT

 

 

Мережа SWIFT — це система передачі даних, яка замінює такі традиційні засоби міжбанківської комутації, як пошта, телеграф, телекс. З технічної точки зору вона являє собою міжнародну мережу телекомунікацій, яка дає змогу фінансовим організаціям з різних країн підключатися до неї з використанням комп’ютерів і терміналів різних типів для передачі банківської та фінансової інформації.

Передумови до виникнення Товариства міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій (Society for Worldwide Interbank Financial TeleсommunicationSWIFT) з'явилися з початку другої половини минулого століття, коли, відійшовши від наслідків Другої Світової війни, держави почали вести активну торгівлю на міжнародному рівні. Це спричинило різке збільшення числа різноманітних банківських операцій. Раніше банки спілкувалися між собою за допомогою телеграфу та пошти, однак у нових умовах це стало недостатнім через збільшення обсягів банківських операцій. Традиційні зв’язки між банками (пошта, телеграф) не забезпечували своєчасної обробки зростаючих обсягів банківської інформації. Крім того, стандартизація та уніфікація документів і операцій практично не застосовувались у міжбанківських відносинах. За таких умов стало виникати безліч непорозумінь і помилок під час проведення міжбанківських операцій, що пояснювалось різними системами функціонування різних банків і відсутністю належної стандартизації. Назріла необхідність впровадження нового способу безпаперового обміну різної фінансовою інформацією між банками.

Необхідно зазначити, що на національному рівні, а інколи і між окремими країнами, банки намагалися стандартизувати платіжні документи. Так, наприкінці 50-х років було укладено угоду між австрійськими, швейцарськими банками і банками ФРН про створення міжнародної єдиної форми банківських доручень, що, однак, не набуло поширення в роботі з банками інших країн. Підсумком таких угод було розширення числа несумісних одна з одною мереж телекомунікацій, які використовували формати, засоби й процедури обробки даних з власними вимогами.