                   Міжнародні документи. Існують і рекомендаційні матеріали, які в Україні не застосовуються, але беруться як прототипи при підготовці національних документів в галузі ЕЕ. (Одним з найважливіших міжнародних документів у досліджуваній області є Міжнародна Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті. Конвенція, що в 1991 році заснував ще СРСР) Технічні документи.

                   Державні стандарти, норми, правила й порядки, переліки й класифікатори (ГОСТ, ОСТ, ДСТУ, ГСТУ, СНіПи, СП, САНПіНи, СН, ОСП, ОНТП, НРБ, ПБТРВ, НВН та ін.), а також керівництва, методики, методичні й ін. рекомендації, довідкові й інші посібники (РД, РДС, ОНД, МУ, МР і т.д.)

Мета екологічної експертизи полягає (за законом) в запобіганню негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.

Закордонне (міжнародне) природоохоронне законодавство розглядає мету екологічної експертизи трохи ширше. Наприклад, відповідно до Директиви ЄЕС № 337/85 ЕЕ вважається «втіленням попереджувальної екологічної політики», що припускає оцінку екологічного впливу проектів господарського розвитку на навколишнє середовище, активне участь громадськості на всіх стадіях проведення екологічної експертизи й ухвалення рішення про остаточну реалізацію цих проектів, широке інформування про результати ЕЕ, проведення консультацій між зацікавленими відомствами й іншими юридичними особами, а також публікацію кінцевих результатів переговорів і консультацій.

Завдання екологічної експертизи наступні:

                   визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

                   організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;