ВСТУП

Птахівництво України є традиційною галуззю сільського господарства, чому сприяють кліматичні умови та розвинуте зернове господарство. Дана галузь менш капіталомістка, більш мобільна в нестійких умовах ринку. Віддача корму у птиці в 3-4 рази вища, ніж у свиней, великої рогатої худоби та овець, і, як результат — собівартість м’яса птиці найнижча, що є найбільш сприятливим фактором підвищення попиту на цей продукт, доступний навіть для споживачів з невисокими доходами. В наші дні Україна займає 40-е місце у світі з виробництва м’яса птахів, і 18-е з виробництва яєць. Згідно з науково обґрунтованими нормами споживання цієї продукції має становити 255 яєць і 17 кг м’яса птахів на душу населення на рік, але нині рівень реального споживання продукції птахівництва в нашій країні значно нижчий [1, 2].

Перспектива розвитку галузі полягає у найскладніших але найефективніших моментах, що включають в себе виведення нових високопродуктивних порід та кросів яєчної птиці, удосконалення технології і нормативів їх вирощування та утримання, годівлі і ветеринарного захисту. М'ясо, яйця й продукти переробки птиці є джерелами повноцінних білків, жирів, вітамінів, мінеральних і екстрактивних речовин, що відіграють важливу роль у життєдіяльності організму. Якість продукції, її екологічна безпека набувають все більшого значення, тому продукти, отримані з птиці з низькими споживчими й харчовими властивостями, є неконкурентоспроможними. Правильне вирощування, повноцінна годівля птиці, виконання й перевиконання нормативів по виходу продукції позначаються на економіці підприємства, і, як наслідок, на економіці країни [ 3, 7].