Контролінг та бюджетування в системі фінансового управління підприємством (на матеріалах ТОВ «Добробут»)
5

Розділ 1.

Необхідність і основні завдання фінансового контролінгу

 

1.1.Сутність та функції фінансового контролінгу

Контролінг — нове явище в теорії і практиці сучасного управління, що ви­никло на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку, конт­ролю й менеджменту.

Контролінг — це спеціальна саморегулююча система ме­тодів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтрим­ку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечен­ня, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг [10, с.152].

  Контролінг базується на системі нормування витрат, визначенні залежності між обсягом реалізованої продукції, витратами та при­бутком, кількістю витраченого часу на виробництво продукції, ек­сплуатацією машин та управлінням іншими показниками, які ха­рактеризують рівень використання виробничих потужностей і ре­сурсів усіх видів.

  Отже, контролінг як наука пов'язаний з управлінням та регулю­ванням господарської та фінансової діяльності, для чого використо­вується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи підприємства.

  Служби контролінгу безпосередньо не при­ймають рішення, а здійснюють їх підготовку, функціональну та інформаційну підтримку і контроль за реалізацією. Інформаційне забезпечення менеджменту повинно здійснюватись у зрозумілій для користувачів формі. З цією метою відповідна інформація спочатку обробляється, узагальнюється, аналізується і подається користувачам у формі рапортів, звітів, доповідних записок, ре­зюме, рекомендацій, прогнозів тощо.

  На практиці розрізняють різні напрями (сектори) контролінгу: фінансовий контролінг, контролінг збуту, дивізіональний конт­ролінг, контролінг виробництва та закупівель тощо. В цьому роз­ділі висвітлюються