розкрити цілісність, динамізм і структуру політичного життя, його якісні характеристики, що визначаються, насамперед, місцем і роллю самої політики у суспільстві.

Індикаторами ефективності політичної системи є загальнолюдські цінності (суспільний прогрес, демократія, політичні права й свободи людини, соціальна справедливість, людський вимір політики, всебічний розвиток особи). Звичайно, кількість таких індикаторів можна розширити або ж розкласти їх на складові. Але всі вони визначають ефективність функціонування політичної системи. Сьогодні політична система суспільств як категорія утвердилася у політичній науці, а теорія політичної системи суспільства є одним з найважливіших напрямів наукових досліджень.

1.2. Методологічні засади дослідження політичних систем та режимів

Перш за все, варто зазначити, що таке метод? Метод – це свідомий спосіб досягнення якого-небудь результату, здійснення певної діяльності, рішення деяких задач. Метод передбачає відому послідовність дій на основі чітко усвідомленого, артикульованого  і контрольованого ідеального плану в самих різноманітних видах пізнавальної діяльності у соціумі [13, с. 494].

Методи політичної науки — це мережа логічних, теоретичних та емпіричних засобів дослідження, категорій і понять, принципів і підходів, за допомогою яких одержують об'єктивну картину політичної реальності з метою прогнозування, прийняття рішень та вироблення стратегії розвитку суспільства і держави [11, с. 446].

Найбільш численна група застосовуваних у політичній науці методів належить до класу міждисциплінарних (більшість із них частіше кваліфікуються як підходи). Сучасна соціогуманітаристика виходить із розділення класичних, некласичних і постнекласичних міждисциплінарних підходів, і всі вони тією чи іншою мірою реалізуються у політичних дослідженнях [11, с. 443].

Системний підхід – напрям філософії і методології науки, спеціально-наукового