3.2. Політичний режим Республіки Туніс на поч. ХХІ ст.

Дослідження сконцентровано на періоді двох останніх десятиліть рубежу ХХ-ХХ1 століть, хоча певною мірою в дослідженні зачіпаються і найважливіші проблеми, що мають відношення до більш ранніх етапах історичного розвитку Туніської Республіки.

Обраний період і хронологічні рамки даного дослідження являють собою той час динамічної історичної еволюції Тунісу, коли правлячі там еліти зробили дійсно ефективні кроки в напрямку створення атмосфери плюралізму та багатопартійності. Дії керівництва Тунісу були також направлені на підвищення ступеня участі громадських організацій та об'єднань в управлінні і мобілізації населення на вирішення завдань модернізації. [23]

Дослідження саме цього періоду може дати найбільш серйозні підстави для визначення найбільш характерних рис сучасної ситуації в Тунісі, оцінити прогнози і перспективи подальшого вкорінення демократичних цінностей у державі, як і для висновків, що стосуються впливу цього процесу на розвиток ситуації в інших країнах арабського регіонального співтовариства Магрибу, всієї Північної Африки, Близького Сходу, Середземномор'я.

Тому цілі дослідження полягають в тому, щоб виявити і проаналізувати основні процеси, шляхи, форми, особливості та тенденції становлення та формування внутрішньої і зовнішньої політики сучасного Тунісу. При цьому автором ставилися такі основні завдання:

• дослідити вплив на внутрішню і зовнішню політику процесів реформування політичної системи, становлення багатопартійності, розвитку громадських організацій та об'єднань;

• визначити головні напрямки, закономірні риси та специфічні особливості взаємодії між державними структурами Тунісу і групами політичної дії,