РОЗДІЛ 3. Політичний режим Республіки Туніс

3.1. Особливості становлення політичного режиму Республіки Туніс

У період свого становлення і розвитку Туніська Республіка за час після здобуття незалежності в 1956 році і до перших років XXI століття пройшла кілька основних етапів свого історичного розвитку. Справжньою "епохою змін" як у внутрішньополітичному розвитку Тунісу, так і в еволюції його зовнішньої політики з'явився період керівництва країною президента Зін Аль-Абідін Бен Алі.

Можна стверджувати, що після "конституційного перевороту" 7 листопада 1987, коли З.А. Бен Алі прийшов на зміну X. Бургібе, керівництво країною і правлячою політичною партією Демократичне конституційне об'єднання було переведено на сучасний політичний і економічний мову, а Туніс з задвірків світової політики динамічно висунувся на рівень порівняно важливого і авторитетного в регіональному та глобальному плані держави.

Новітні процеси і явища в історії внутрішньої і зовнішньої політики арабських держав Північної Африки дають чимало актуальних для наукового дослідження прикладів вельми успішного проведення соціально-економічних перетворень, що дозволили за порівняно короткий історичний термін подолати відсталість і зайняти помітне місце в системі міжнародних відносин та у світовій економіці.

Республіка Туніс відіграє особливу роль і займає в багатьох відносинах унікальне місце серед даної групи держав. Сучасний Туніс являє собою яскравий приклад не тільки успішного економічного реформування, а й формування незалежного зовнішньополітичного курсу, що відрізняється по ряду параметрів від політики, що проводиться її найближчими арабськими сусідами. Найбільш серйозний історичний прорив в сучасну політику регіонального і більш широкого масштабу був здійснений Тунісом в період президентства Зін аль-Абідін Бен Алі.