Поняття державної таємниці та способів її захисту завдяки закону
11

Молодій Радянській республіці довелося розробити і створити ефективну систему захисту державної таємниці, яка, в модифікованому стані, продовжує існувати і в наші дні. Її основні принципи і структура були сформовані в 20 — 30 роки. Потім, тільки редагувалися і доповнювалися керівні документи і мінялися назви органів захисту інформації.

Першим кроком у створенні централізованої системи захисту державної таємниці можна назвати організацію органів контррозвідки. Про ефективність їх роботи написано достатньо багато. Була введена система паспортного контролю для впорядкування процесу в’їзду і виїзду з території Радянської республіки. Зокрема, у листопаді 1917 були затверджені декретом СНК «Правила в’їзду і виїзду з України». А 24 квітня 1919 року був виданий декрет СНК «Про порядок видачі закордонних паспортів». Ефективність цих заходів в той період була не високою. Майже будь-який охочий міг оформити собі фальшиві або підроблені документи.

У 1920 році НКВС, згідно Ухвал Ради праці і оборони від 18 серпня 1920 року, було надане виняткове право, визначати порядок в’їзду і виїзду в окремі місцевості. Таким чином, вперше в історії України, було введене поняття території або району особливого режиму. Значно пізніше ці райони і території трансформуються в »закриті» міста.

Наприкінці 20-х років була проведена уніфікація складу секретних органів і встановлена стандартна номенклатура посад секретних апаратів установ і організацій. У центральних апаратах ВСНХ і НКІД, НКТ, НКПС створені секретні відділи, в решті наркоматів — секретні частини, а в главках, управліннях і відділах секретні частини і секретні відділення відповідно. Номенклатура посад секретних органів включала: завідувач, інструктори, секретарі (помічники секретарів), кореспонденти, старші друкарки, помічники секретарів, архіваріуси. Структура секретних органів передбачала: секретне діловодство, машбюро, креслярське бюро, стенографічне бюро, група контролю, група по обліково-розподільній роботі, бюро пропусків і довідок. Конкретний склад секретних органів визначався