Вступ

У основній методичній літератури однією з головних проблем в наш час є  робота над лексикою. Недостатній словниковий запас  викликає почуття невпевненості в учнів та небажання говорити іноземною мовою, адже виникає боязнь бути висміяним та непочутим. Тому однією з основних задач на уроці є розширення словникового запасу учнів.

 Лексика в системі мовних засобів є найважливішим компонентом мовленнєвої  діяльності: аудіювання й говоріння, читання й письма. Це визначає її важливе місце на кожному уроці  іноземної мови, тому формування в  учнів лексичних навичок постійно перебуває в полі зору вчителя. Його завдання полягає в тому, щоб досягти  повного засвоєння учнями  програмного лексичного мінімуму й  тривалого закріплення в їх пам'яті активного  словникового запасу на різних етапах навчання.
Завдання  практичного оволодіння іноземною  мовою потребує пошуку шляхів удосконалення  як методики надбання мовленнєвих  умінь та знань, так і великої уваги  до організації мовного матеріалу. У методичній літературі висвітлюється  низка питань, пов'язаних з роботою  над лексикою. Саме це і обумовлює актуальність проблеми.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що для нашого суспільства важливо виявити способи семантизації іншомовної лексики саме в основній школі. Адже самі в цей період дитячого розвитку важливо заложити основні знання.
Об’єктом дослідження є процес формування лексичних навичок на основному ступені навчання.

Предмет дослідження – способи семантизації лексики іншомовної лексики у основній школі.

Мета дослідження – проаналізувати, узагальнити і осмислити досвід навчання іншомовної лексики.