Ще одне визначення інфляції ми можемо прочитати в сучасних американських підручниках:

«Інфляція - це підвищення загального рівня цін. Це, зрозуміло, не означає, що підвищуються обов’язково всі ціни. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Одне із головних хворих місць - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Перші підстрибують, другі підіймаються понад помірними темпами, а треті зовсім не підіймаються.» [3, cт.15]

У вітчизняній літературі слово “інфляція” частіше за все зв’язується зі встановленням нової рівноваги попиту і пропозиції в умовах, що змінюються. Нерідко при визначенні інфляції її ставлять в залежність від таких економічних категорій, як попит,пропозиція, рівновага. Зокрема, інфляцією вважається “дисбаланс попиту і пропозиції, що виявляється в загальному зростанні цін”. [5, ст.35]

Розуміння інфляції у вітчизняній літературі виходячи з дисбалансу попиту і пропозиції з"явилося, мабуть, унаслідок того, що в умовах тоталітарного режиму, в соціалістичній економіці вважалося, що інфляції немає, оскільки кількість грошей в обігу встановлюється планомірно відповідно до потреб роздрібного товарообігу. При цьому не враховувалося, що інфляція може носити і прихований характер, що виявляється в товарному дефіциті.

Трактування ж інфляції як “процесу переповнювання каналів грошового обігу надмірної в порівнянні з потребою, масою грошей, що викликає їх знецінення” в нашій науці обумовлена, очевидно, тим, що коли в 1992г. держава вдалася до лібералізації цін і вони різко зросли, зросла і потреба в грошах. Крім того, уряду було потрібно більше грошей для погашення бюджетного дефіциту. Тоді уряд включив друкарський верстат. Саме в цей період спостерігався найрізкіший стрибок цін.

Не привносять нічого нового в поняття інфляції такі пояснення, як “довготривалий процес падіння купівельної спроможності грошей” або “знецінення грошей” [18, ст. 124]