настання чи ненастання встановленої обставини виграє одна сторона, а програє інша [1].

Мічурін Є.О. визначає правову мету договору страхування як надання послуги, що полягає у прийнятті страховиком ризику негативних майнових наслідків для страхувальника у разі настання страхового випадку [29, с. 368].

Щодо форми договору страхування, то у ст. 981 ЦКУ визначається, що договір страхування укладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним [30].

Коментар до Цивільного кодексу України пояснює, що Коментована стаття передбачає обов'язкову письмову форму договору страхування під загрозою його нікчемності в разі недотримання письмової форми (ст. 218 ЦК). Поряд із складанням сторонами єдиного документа - договору - дана стаття допускає укладення договору в формі вручення страховиком страхувальнику та прийняття останнім складеного та підписаного страховиком страхового полісу (свідоцтва, сертифіката, квитанції). Саме така форма найчастіше за все застосовується на практиці у відносинах за участю фізичних осіб.

Подібне положення міститься і у ст. 18 Закону України "Про страхування", де, крім того, передбачено, що для укладення договору страхування страхувальник може подавати страховику відповідну письмову заяву. У разі надання страхувальником такої письмової заяви, договір страхування може бути укладений шляхом надіслання страхувальнику копії правил страхування та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса), який не повинен містити розбіжностей з поданою заявою.

Чинне законодавство допускає також таку форму договору страхування, як генеральний поліс. Відповідно до ст. 253 КТМ за генеральним полісом можуть бути застраховані всі вантажі, які