Висновки та пропозиції

Зміни в економіці України дали змогу підприємствам реалізувати принцип ринкових відносин, сприяли підвищенню їх конкурентоспроможності, забезпечили її динамічний розвиток.

В умовах ринку кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно самостійно приймає рішення у межах чинного законодавства, але відповідає за свої дії перед державою, діловими партнерами, перед кінцевим споживачем своєї продукції. Кожне з них прагне мати прибуток, одержання якого потребує удосконалення розрахунків з постачальниками та замовниками.

В І розділі дипломної роботи було розглянуто теоретичні основи обліку розрахунків з постачальниками та замовниками, де у процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання.

Була дана економічна сутність та значення розрахунків з постачальниками та замовниками. За економічним змістом розрахунки бувають товарного та нетоварного характеру. Зобов’язання мають юридичний та економічний зміст. Господарські відносини регулюються правом.

В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Замовники – це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасникам договору.

Бухгалтерський облік є складовою частиною узагальнення інформації зобовязань підприємства. Тому облік розрахунків з постачальниками та замовниками знайшов своє відображення в законодавчій базі. В цьому розділі було розглянуто нормативну базу з обліку розрахунків з постачальниками та замовниками, це Закони України,Постанови Кабміну України,Стандарти та накази з ведення бухгалтерського обліку затверджені Міністерством Фінансів України.