1.4. Нормативно-законодавча база з обліку та аудиту фінансових результатів СМП

Одним з пріоритетних завдань розвитку й розширення малого підприємництва на сучасному етапі є вдосконалення законодавчої та нормативної бази. Сьогодні Україна має велику кількість нормативних актів, що регулюють саме підприємницьку діяльність. Це ГКУ, ЗУ «Про власність», «Про банкрутство», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а також безліч НПА, що регулюють фінансові аспекти  діяльності малих підприємств. Проте відсутність єдності та системності породжує те, що багато правових норм дублюються й переплітаються, що просто можна пояснити недосконалістю правового поля в Україні. Стан економіки потребує ще більшого здешевлення і спрощення операцій, пов'язаних з реєстрацією, реорганізацією та ліцензуванням малих підприємств, запровадженням процедури отримання дозволів в «єдиному офісі».

Малий бізнес здійснюється шляхом створення розгалуженої системи малих підприємств. Згідно з Господарським кодексом до малих відносяться такі підприємства:

- у промисловості й будівництві - з числом працюючих до 200 чоловік;

- у науці й науковому обслуговуванні - до 100 чоловік;

- в інших галузях виробничої сфери (крім роздрібної торгівлі) - до 50 чоловік;

- у галузях нематеріального виробництва - до 25 чоловік;

- у роздрібній торгівлі - до 15 чоловік [2,с. 10].

В березні 1991 року був прийнятий Закон України «Про підприємства в Україні», який введений в дію Постановою ВР № 888-12 від 27.03.91 (ВВР 1991, № 24, ст. 273). Даний Закон спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України. Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними господарської діяльності в умовах переходу до ринкової економіки