На рахунку 209 «Інші матеріали» враховують тару, призначену для здачі на втор сировину, якщо від цієї операції планують отримати дохід.[46,с.207]

1.2. Оцінка виробничих запасів та методи їх списання

Оцінка виробничих запасів безпосередньо пов’язано з визначенням собівартості продукції. У бухгалтерському обліку оцінка виробничих запасів можлива: за первісною вартістю, за чисто реалізаційною вартістю, за справедливою вартістю та за балансовою (обліковою) вартістю. Первісна вартість – це сума фактичних витрат на придбання або виготовлення виробничих запасів. Чисто реалізаційна вартість – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізації. Справедлива вартість – це сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість по операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Балансова (облікова вартість) – це вартість запасів за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чисто реалізаційною.

В міжнародній практиці запаси оцінюються: за первісною вартістю, за відновною вартістю, за чисто реалізаційною вартістю та за приведеною вартістю.

Оцінку виробничих запасів слід розглядати за етапами їх руху на підприємстві: при надходженні, при вибутті та на дату складання балансу.

Порядок оцінки запасів залежить від багатьох факторів, основних з яких є обрана підприємством система обліку запасів. Для відображення запасів та одержання інформації про їх наявність та рух підприємства можуть застосовувати системи постійного (яка характерна для базового підприємства) чи періодичного обліку, обумовивши своє рішення в наказі про облікову політику.