Емісію шкідливих речовин в атмосферу визначають природні і виробничі фактори. До перших відносять склад вміщуючи гірських порід і корисних копалин, окислювальні процеси, кар’єрні води, а до других – в основному використання вибухових речовин при веденні гірничих робіт. При розробці вугільних родовищ переважають природні фактори, а рудних – виробничі, в які суттєвий вклад вносять вихлопні гази використовуваного обладнання і буро - підривні роботи (2).

В кар’єрах основна маса вуглекислого газу (90…95%) утворюється при окисленні дерева і вугілля, розкладення гірських порід кислими рудними водами, виділення вуглекислого газу із вугілля і порід. Визначальним фактором є довжина гірських виробок. У склад і дебет газу залежить від газової зональності місце народження, глибини розробки і об’єму добування.

До основних джерел забруднення оксидом вуглецю відносять рудникові пожежі, взриви вугільного пилу і метану, підривні роботи.

Основним джерелом забруднення атмосфери пилю при надземній розробці є поверхневий комплекс кар’єрів. Найбільше пиловиділення приходиться на процеси, пов’язані з транспортуванням, сортуванням, подрібненням, складування і відвантаженням

корисних копалин. Максимальна запиленість спостерігається у місцях перевантаження. Так, над поверхнею запиленість  повітря досягає 70 мг/м³, а у місцях пересипки – 125-160 мг/м³. На інтенсивність пилоутворення впливають фракційних склад, фізико – механічні властивості, вологість, швидкість повітряного потоку і ряд ін факторів.

При відкритому добуванні корисних копалин по характеру дії джерела забруднення поділяють на періодичні (підривні роботи) і не перервно діючі, а по геометричним параметрах – точкові, лінійні, рівномірно розподілені (2).