Гірські породи оцінюють петрографічною характеристикою і показниками фізико – технічних властивостей.
Петрографічна характеристика повина включати найменування порід і її генетичну групу, зміст включень порід і мінералів, які відпосять до шкідливих добавок, оцінку структурних і текстурних особливостей, даніф по наявність чи відсутність слідів вивітрювання, вторинних змін, зон подрібнення, розсланцювання, вміст прошарків глинистих чи інших засмічюючих порід.
Фізико – технічні властивості порід оцінюють наступними показниками: міцність, морозостійкістю, водогопоглинанням, істинною і середньою міцністю, пористістю, електроізоляційними властивостями (тільки для порід призначених на щебінь для баластного шару залізничних доріг), тріщинуватістю, радіаційно – гігієнічними показниками.
Міцність порід оцінюють межею міцності зразків при скисканні у сухому і в насиченому вологою стані, маркою по міщцості при стисканні у насиченому водою стані (табл.1.1.), маркою по міцності, яка визначається по тому, як дробиться щебінь у циліндрі при стисканні (розчавленні) щебню в циліндрі (табл.1.2.), маркою по морозостійкості (табл 1.5.). Крім того, породи призначені для виробництва щебеню у будівництві автомобільних доріг, характеризується стираємістю в поличному барабані, а для баластного шару залізничних доріг – стираємість у поличному барабані (табл.1.3.) і опору удару по кормі ПМ (табл.1.8.).
Таблиця 1.1.
Марка вивержених порід по міцності при стисканні
у насиченому водою стані (ГОСТ 23845 - 86)
Середня границя міцності породи у інтервалі, який відповідає висоті уступу, кгс/см2 |
Марка породи по міцності |
Вище 600 до 800 |
600 |
_”_ 800 до 1000 |
800 |
_”_ 1000 до 1200 |
1000 |