Якість води — це показники її складу та властивостей, які визначають рівень придатності води для конкретних видів водокористування (питного, промислового, сільськогосподарського, побутового тощо).

В екології основними показниками якості води є рівень її придатності для життя різних організмів і вживання людиною.

Якість води визначається її фізичними (колір, запах, прозорість, температура, смак) і хімічними властивостями, а також санітарно-бактеріологічним станом (вмістом бактерій). На формування якості природних вод впливають як природні фактори, так і господарська діяльність людей. Остання зумовлює інколи значні якісні зміни поверхневих і підземних вод. У деяких випадках незадовільна якість води може бути рівнозначна її відсутності.

Загальновідомо, що у різних водокористувачів є свої вимоги до якості води. Найжорсткіші вимоги до якості води — при використанні її для пиття і виробництва продуктів харчування, а також рибного господарства. Вода нижчої якості може використовуватись для потреб промисловості та зрошення. Якихось особливих вимог до якості води не висуває гідроенергетика, судноплавство та лісосплав.

Для водопостачання населення повинна використовуватися виключно чиста вода. Діючі стандарти на питну воду визначають допустимий вміст у ній різних речовин, оскільки надлишок їх у воді може мати несприятливий вплив на організм людини. За хімічним складом вода більшості річок і прісних озер України задовільна.

Всі ці положення передбачені Водним кадастром України – зведення даних про поверхневі та підземні води України. Зокрема такі положення передбачені у статті 36 «Нормативи екологічної безпеки водокористування» Водного кадастру України, в якій сказано: «Для оцінки можливостей використання води з водних об'єктів для потреб населення та галузей економіки встановлюються нормативи, які забезпечують безпечні умови водокористування, а саме: