Планування собівартості продукції. Мотивація праці робітників ремонтного виробництва. Порядок розробки внутрішньо фірмових планів
3

Розділ І. Теоретична частина

1.1. Доцільність та економічне значення планування собівартості продукції

 

 

Планування собівартості проводиться як окре­мих виробів так і  загального обсягу готової  продукції. У підрозділах з корот­ким виробничим циклом і стабільними залишками не­завершеного виробництва виробнича  собівартість гото­вої продукції збігається з кошторисом. В інших випадках, особливо коли запуск і випуск виробів у межах планового періо­ду кількісно різняться та змінюються залишки незавершеного ви­робництва на його початок і кінець, собівартість продукції відрі­зняється від кошторисних витрат.

Загальна собівартість продукції дорівнює:

Ск = Сз + Сн1 - Сн2 (1)

де Ск — собівартість кінцевої продукції підрозділу за плановий період, грн.;

Сз — загальні витрати підрозділу за кошторисом, грн.;

Сн1, Сн2 — собівартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Собівартість залишків незавершеного виробництва на початок планового періоду береться за фактичними  дани­ми, на кінець — розраховується з урахуванням специфіки певно­го типу виробництва. В одиничному і дрібносерійному виробни­цтві собівартість незавершеного виробництва за окремими замов­леннями на кінець планового періоду можна обчислити на основі ступеня їх планової готовності. В інших типах виробництва такі обчислення здійснюються у разі потреби коригування фактичної величини незавершеного виробництва або при зміні обсягу випу­ску продукції. При цьому враховується середньоденний випуск продукції за виробничою собівартістю, середня тривалість виро­бничого циклу і коефіцієнт зростання витрат.