Організація та методика економічного аналізу операцій з товарами (на прикладі підприємства)
15

в порівнянні з урахуванням, при якому відбувається утворення аналізованих показників шляхом синтетичних накопичувальних угруповань господарських операцій з встановленням їх взаємозв'язку (кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку). Дані аналізу в свою чергу синтезуються в порядку їх взаємопов'язаних узагальнень.

На основі даних економічного аналізу вносяться конкретні пропозиції щодо усунення встановлених недоліків і подальшого поліпшення роботи аналізованих будівельних організацій. Результати аналізу оформляються висновками, пояснювальними записками, постановами або рішеннями [22,c.243].

Класифікуємо різні методи економічного аналізу:

Традиційні способи обробки інформації: порівняння; розрахунок відносить і середніх величин; графічний; угруповання; балансовий.

Детермінований факторний аналіз: ланцюгові підстановки; індексний метод; абсолютні різниці; інтегральний спосіб; пропорційний поділ.

Стохастичний факторний аналіз: кореляційний; дисперсійний; компонентний; багатовимірний факторний.

Способи оптимізації показників: економіко-математичний; програмування; теорія масового обстеження; теорія ігор; дослідження операцій.

Методика економічного аналізу роздрібного товарообігу включає:

1) вивчення виконання плану роздрібного товарообігу в цілому по підприємству і в розрізі структурних підрозділів; вивчення роздрібного товарообігу по складу (продаж населенню й підприємствам, установам та організаціям); по окремих організаційних формах роздрібної торгівлі (стаціонар, пересувна, посилкова); по застосовуваних методах продажу (самообслуговування, традиційні методи, із застосуванням автоматів, за каталогами, попередніми замовленнями, продаж за наявні й безготівкові кошти і т. ін.); дослідження впливу найважливіших факторів на обсяг роздрібного товарообігу (товарне забезпечення, у тому числі по постачальниках, виконання договірних зобов’язань, наявність необхідних товарних запасів, рівня товарообіговості, вивчення споживчого попиту, цін, удосконалювання організаційних форм і форм продажу, підвищення продуктивності праці, обґрунтованість торговельних надбавок, зміна торговельних площ і чисельності працюючих і т.ін.);