Ен = (Т х Пб) / 100, (1.11)

де Ен - економія умовно-постійних витрат; Пб - сума умовно-постійних витрат у базовому році; Т - темп приросту виготовленої продукції в порівнянні з базисним роком.

Значні резерви закладені в зниженні витрат на підготовку й освоєння нових видів продукції і нових технологічних процесів, у зменшенні витрат пускового періоду по цехах, що вводяться знову в дію. Розрахунок суми зміни витрат здійснюється по формулі:

Еп = (З1/Д1-З0/Д0)хД1, (1.12)

де Еп — зміна витрат на підготовку й освоєння виробництва; З0, З1 — суми витрат базисного і звітного року; Д0, Д1 — обсяг виготовленої продукції у базисному і звітному році.

Ці економічні показники є визначальними для підприємства, тобто допомагають визначити витрати, що безпосередньо впливають на формування собівартості продукції.

1.3 Показники рівня собівартості продукції та фактори впливу на зміну собівартості продукції

Для ВАТ «Ніжинський МКК» характерні для аналізу собівартості продукції такі показники:

- витрати на одну гривню продукції;

- виробнича собівартість за калькуляційними статтями продукції та за елементами витрат;

- собівартість одиниці окремих видів продукції.

Одним з головних напрямків формування дохідності підприємства повинно бути зниження собівартості продукції. Зростання обсягу виробництва і реалізації цін на продукцію приносить, як правило, тимчасовий успіх підприємству. Великі резерви знаходяться в галузі зниження рівня витрат.