РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИРОБНИЧОЇ СТРУКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Підприємство як суб’єкт господарювання

В процесі і з метою працездатності люди створюють певні організаційні формування, тобто трудові колективи і організації, для досягнення спільної мети, і для здійснення спільної трудової діяльності. Організації з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємства.

Підприємство – організаційно відокремлена, економічно самостійна первинна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукції, надає послуги, чи виконує якісь роботи. Кожне підприємство має історично сформовану, конкретну назву, може включати декілька виробничих одиниць.

У більшості країн з розвинутою ринковою економікою такі виробничі одиниці називаються фірмами. Під ними розуміють підприємства, що здійснюють господарську діяльність у галузях промисловості, будівництва, транспорту, торгівлі, сільського господарства і інших з метою одержання прибутку.

Кожна фірма має своє найменування, яке зазначено у державному реєстрі своєї країни, відповідно воно повинно містити в собі ім’я та прізвище одного, чи декількох власників фірми. Фірма має правовий статус, та форму господарювання

Кожне підприємство, або фірма є юридичною особою, має закінчену систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою фірми, а також товарний знак у вигляді символу, терміну, чи малюнку для вирізнення конкурентної продукції серед конкурентів ринку.

Основу національної економіки складає виробництво, а первинним його осередком є підприємство.