Спільна Постанова КМУ і НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки у валюті» від 21.06.1995 року № 444.

У випадках, коли українські партнери виступають експортерами, у контракті слід передбачити у форму розрахунків, а коли імпортерами - то передбачити що платіж здійснюється після надходження товару.

Вексельний обіг в Україні введений з 06.01.2000 року Постановою про застосування векселів в Україні відповідно до Женевської конвенції 1930 року, а саме: Конвенції, якою введений Уніфікований закон про переказний вексель (тратту) і простий вексель, Конвенції про гербовий збір. До вказаних конвенцій Україна приєдналася 06.07.1999 року на підставі законів України № 826-XIV, № 827-XIV і № 828-XIV.

Згідно зі ст.21 глави 6 Закону про цінні папери, «вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця оплатити по настанню строку певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу)».

Сфера застосування векселів достатньо поширена. Їх застосовують в таких ситуаціях:

- для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги, за винятком векселів Міністерства фінансів, Національного банку України і комерційних банків (згідно з Правилами № 528);

- при проведенні заліку взаємозаборгованності з подальшим оформленням її векселями (згідно з Указом № 530, Постановою № 960 і Постановою № 703);

- подальшим оформленням її векселями (згідно з Указом № 530,