Відповідно до ст.229 оформлення податкового векселя здійснюється до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту (пп.229.1.2 п.229.1); до отримання з нафтопереробного підприємства легких та важких дистилятів або до ввезення певних дистилятів на митну територію України для використання в якості сировини у виробництві етилену (пп.229.2.3 п.229.2 та пп.229.3.3. п.229.3).

Згідно пп.229.1.8. п.229.1, пп.229.2.10 п.229.2 та пп.229.3.12. п.229.3 ст.229 Кодексу податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виробництва продукції, визначеної в підпункті 229.1.1 цієї статті та факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену [1,c.322].

Тобто, відповідно до вищезазначених норм Кодексу, період погашення векселя визначається наявністю низки документів, що підтверджує факт цільового використання спирту.

У випадку сплати акцизного податку грошовими коштами без оформлення векселя за нормами ст.225 Кодексу, визначення податкового зобов’язання та відображення його в Декларації акцизного податку здійснюється в період, в якому відбулася сплата.

В той же час, при відображенні сум податкового зобов’язання за векселем, оформленим в порядку ст.225 Кодексу, строк сплати за яким настав, виникають непорозуміння, і одні платники податків відображають зобов’язання за податковим векселем в період граничного погашення векселя, тобто через 90 днів, інші – в період фактичної сплати всієї суми за векселем, тобто раніше граничного терміну погашення.