Захисна функція реалізується з метою формування господарської структури відповідно до національних інтересів і цілей зовнішньоекономічної політики. Основними причинами введення і підтримання захисних заходів є:

- створення системи регулювання імпорту з метою захисту вітчизняного ринку від іноземної конкуренції;

- необхідність захисту певних галузей і підприємств у період становлення нових виробництв, структурної перебудови і подолання кризових явищ;

- необхідність захисту за будь-яких обставин певних стратегічних галузей і підприємств, які забезпечують безперервність процесу відтворення (енергетика, транспорт, зв'язок і т. п.) або обороноздатність країни. З огляду на міжнародні домовленості такий державний контроль покриває також оборот продукції й технологій подвійного призначення;

- необхідність мати резерв торговельно-політичних поступок в обмін на аналогічні поступки країн-партнерів, важливих для вітчизняного експорту. Потреба в цьому є особливо нагальною за вступу до ГАТТ/СОТ і проведення в його рамках періодичних раундів переговорів про лібералізацію умов торгівлі. Тому імпортний режим більшості країн світу диктується, як правило, помірним протекціонізмом. Даний резерв використовується також і у внутрішній політиці з метою залучення ділових кіл, котрі зацікавлені в протекціонізмі, як союзників партій і рухів, що перебувають при владі;

- сучасний протекціонізм здебільшого є інструментом проведення вибіркової структурної політики і менше - джерелом поповнення державного бюджету, хоч, безперечно, дані фіскальні заходи відіграють значну роль у країнах, що розвиваються;

- необхідна реалізація даної функції у процесі розв'язання проблеми екстерналізації, тобто перекладання на інші національні господарські системи своїх проблем, витрат, труднощів. Це виявляється в тому, що економічно розвинуті країни екстерналізують свої витрати через розширення зовнішньоекономічної сфери, імпорту дешевої сировини і палива, експорту готової продукції й капіталу, перенесення екологічно забруднених виробництв на територію інших країн, зазвичай тих, які є на світогосподарській периферії.