Основою правильного підбору кадрів є наявність об’єктивної інформації про працівника і формальних вимог до вакантної посади, щоб обґрунтовано провести їх з`єднання.

Підбираються працівники, які можуть вирішувати поставлені задачі.

Підбір персоналу здійснюється виходячи із професійної підготовки, виробничого досвіду та якостей працівника (недолік цього способу – коли з’являється висококваліфікований робітник, то вакантне місце може бути зайняте працівником нижчої кваліфікації).

Суміщення 1 і 2 способів, коли для висококваліфікованих працівників підбираються робочі місця зі зміною існуючого розподілу функцій.

Підбір персоналу являє собою процес відбору необхідних кандидатур на вакантні робочі місця, виходячи із резерву кадрів, що є на біржі праці і на підприємстві.

Складові елементи підбору персоналу:

- розрахунок потреби в кадрах робітників і службовців;

- моделі робочих місць;

- професійний підбір кадрів;

- формування резерву кадрів.

Вихідні дані для підбору кадрів:

- моделі робочих місць;

- філософія підприємства;

- правила внутрішнього розпорядку;

- організаційна структура виробництва;

- штатний розпис підприємства;

- положення про підрозділи;

- контракт співробітника;

- посадові інструкції;

- положення про оплату праці;

- положення про службову і комерційну таємницю.

Розрахунок потреби в робітниках і службовцях для підприємства найбільш достовірно може бути зроблено на основі нормативного методу за укрупненими нормативами чисельності. Цей метод широко використовувався в 70 – 80-х рр., коли були розроблені нормативи чисельності за галузями народного господарства. В сучасних умовах нормативи чисельності за галузями народного господарства (70-80-х рр.) можна використовувати за допомогою поправочних коефіцієнтів на інфляцію, шляхом поділу об’ємів виробництва в сучасних цінах на поправочні коефіцієнти