Сучасне підприємство – складна організаційна структура. В умовах ринкової економіки збільшується значення трьох основних напрямів організації промислового підприємства:

- наукової організації виробництва;

- наукової організації праці;

- наукової організації управління.

Ціль наукової організації виробництва – створення оптимальної техніко-технологічної системи на підприємстві. Це надійно та ефективно функціонуюче виробниче обладнання та технологія, упорядковані техніко-організаційні взаємозв’язки робітників.

Завдання наукової організації праці – створення здорових нормальних відносин у колективі. Наукова організація праці включає систему мір по створенню умов для високовиробничого, ефективної творчої праці. Але можливості наукової організації праці обмежені техніко-технологічним станом підприємства, його фінансовими та економічними активами.

Науково організація управління – це система технічних, економічних та гуманітарних засобів, які забезпечують цілеспрямованість впливу на матеріальну та людську систему підприємства. Вона сприяє їх взаємодії у цілях досягнення найкращого морально-технологічного та економічного ефекту.

Будь-яка підприємницька акція – це організація взаємозв’язків між людьми. Та чим краще вона створена та вміло урегульована, тим більше надій на отримання економічної вигоди, на прибуткове розміщення понесених витрат.

Найважливішим фактором ринкової економіки є дух суперництва. Найбільш яскраве виявлення суперництва – конкуренція.

Конкуренція – економічне змагання виробників однакових товарів на ринку за прилучення як можна більшого числа покупців та отримання дякуючи цьому максимальної вигоди.