Закон відносить нотаріусів не просто до суб'єктів первинного фінансового моніторингу, а до спеціально визначених (ст. 5 Закону). Очевидно і забезпечення такої функції, як проведення фінансового моніторингу, а відповідно і виконання обов'язків у спеціально визначених суб'єктів первинного фінансового моніторингу, відрізняються від забезпечення функції та виконання обов'язків суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

Стаття 1 Закону розкриває суть поняття фінансового моніторингу, як сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Як бачимо, є первинний та державний фінансовий моніторинг.

В свою чергу, державний фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

А первинний фінансовий моніторинг складає сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, на виконання вимог Закону та в свою чергу включають проведення обов'язкового фінансового моніторингу та внутрішнього фінансового моніторингу.

Закон покладає на нотаріуса як спеціально визначеного суб'єкта первинного фінансового моніторингу обов'язок проведення внутрішнього фінансового моніторингу, а також встановили, що обсяг обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу у нотаріуса менший порівняно з іншими суб'єктами.