Вступ

    Падіння життєвого рівня в Україні як в економічній, так і в політичній та соціальній сфері за останні роки призводить до розвитку криміналістичної ситуації все більше. Осторонь не залишається і один із небезпечних і досить  поширених злочинів – хуліганство, який є посяганням на громадський порядок. Вчиняючи хуліганство винна особа порушує громадський спокій і моральні норми, завдає шкоду здоровю громадян, а також як приватному так і державному майну. Подібні дії хуліганства можна вважати суміжними із дрібним хуліганством, яке є адміністративним правопорушенням, де може дістати вияв у ображанні громадян, нецензурній лайці чи інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій. Але в багатьох випадках хуліганство може мати випадки грубого порушення порядку, які не відзначаються особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, що може перерости й в більш тяжкі наслідки, наприклад, вбивство, нанесення тілесних ушкоджень з хуліганських мотивів тощо.

   Хуліганство є виявом неповаги до суспільства, характеризується спонуканням зневажливого стану до громадського порядку, ігноруванням загальноприйнятих правил поведінки,  моралі. Все це сприяє формуванню  у свідомості особи антисоціальних мотивів, які потім проявляються у вчиненні інших, більш тяжких злочинів, тому перш за все боротьба з іншими злочинами нерозривно пов’язана із запобіганням хуліганства та подібних до нього злочинів.

Хуліганство є досить поширеним правопорушенням на сьогоднішній день і  це пов’язано як з об’єктивними чинниками, так і з суб’єктивним ставленням особи до навколишнього світу та суспільства.