Приватна власність і засновані на її підвалинах нові господарства не запрацюють, якщо не буде створено ефективних механізмів кредитного обслуговування села, спеціалізовані банківські інституції. Зробивши крок до утвердження приватної власності на землю, потрібно одночасно визначитися і стосовно проблеми кредитування.
Треба вирішити і питання реструктуризації і погашення державою боргових зобов’язань колективних сільськогосподарських підприємств у ході їх реформування у приватні підприємства і господарства з орендними відносинами. Цей крок також може бути ефективним лише за відповідної системи кредитування.
Таким самим нагальним є інституціональне забезпечення реформ і створення на селі сучасної ринкової інфраструктури.
Потребує суттєвого вдосконалення й заснована раніше (державна за своєю суттю) система лізингу сільгосптехніки. І в цьому питанні слід дивитися вперед. За кілька років наявна на селі техніка стане повністю непридатною для експлуатації. Утвердження приватної власності на землю створює передумови для відповідних змін і в механізмах лізингу.
Реформування економічних відносин на селі відбудеться лише за умов захисту прав власника на землю. Інструменти такого захисту існують у всіх країнах, де діють відповідні відносини.
Вирішення зазначеного комплексу завдань визначає зміст реформи аграрних відносин, яка здійснюється в Україні. Наведемо ключові напрями реформ.
1. Реальне (а не формальне) реформування колективних сільськогосподарських підприємств (КСП) на засадах приватної власності. Держава повинна гарантувати свободу вибору організаційних форм приватного господарювання, що приходять на зміну КСП. Визначальними в цьому мають бути вищий рівень персоніфікації власності, максимальне забезпечення цілісності господарсько-територіальних комплексів, що забезпечить ефективне в