Теоретичні основи біологічного різноманіття
15

 [21]. 

Біологічне багатство Бразилії. Бразилія має в своєму розпорядженні найбагатше біологічне різноманіття. Проте швидкість знищення лісів в тропічних лісах Амазонії, зростає загрозливими темпами — приблизно на 10 % на рік.

Біологічне багатство Індонезії. Індонезія посідає друге місце за біорізноманіттям (вона займає близько одного відсотка загальної площі суходолу, але забезпечує середовище існування для 12 % усіх видів ссавців, 16% видів плазунів і земноводних і 17 % всіх видів птахів. Дикій природі Індонезії загрожує надзвичайна небезпека: 126 видів птахів, 63 види ссавців та 21 вид плазунів знаходяться під загрозою зникнення.

Біологічне багатство Китаю/Індії. Китай та Індія – також в числі країн з найбагатшою природою. Швидке зростання чисельності населення і зростаючі потреби в їжі та земельних угіддях є найсерйознішими загрозами для природних екосистем у цих країнах. 

Біологічне багатство Європи. Біологічне різноманіття Європи перебуває під потужним впливом урбанізації. Колись 80-90 % території континенту вкривали ліси. Нині залишилась лише третина лісових масивів. Дедалі зменшується кількість річок. Поступово зникають болота та інші водно-болотні угіддя. Наприклад, Іберійський півострів втратив близько 60 % своїх водно-болотних угідь. Природні території, взяті під охорону, складають приблизно 6 %, але вжиті заходи не завжди ефективні або достатньо суворі. На цю пору під загрозою зникнення в Європі знаходяться 53 % видів риб, 45 % видів плазунів, 40 % видів птахів, 40 % видів ссавців та 21 % з 12 500 видів вищих рослин. Водночас збільшуються популяції багатьох видів, пов’язаних із діяльністю людини. Дедалі більше поширюються види рослин, стійких до інтенсивного застосування добрив. Спостерігається відновлення чисельності птахів у районах, де розвивається органічне землеробство (тобто не застосовуються пестициди і мінеральні добрива) [6].