годні ці моделі зазнають кризи, головними конкурентами яких стають незалежні готелі;

– третя модель – представлена незалежними готельними ланцюгами, де під єдиною торговельною маркою поєднані готелі, що керуються певними стандартами та надають певний набір послуг. Найвідомішими готельними ланцюгами є Hilton Hotel International, Best Western, Marriot та ін.

Досліджуючи готельний бізнес Західної Європи, варто звернути увагу на його розвинені традиції. Сучасна система управління готельним комплексом являє собою модель, зразок для готельєрів-початківців та для тих, хто перебуває на початку шляху розвитку власного готельного бізнесу. В сучасній Європі майже не залишилось готелів, які перебувають у державній або муніципальній власності.

Зазвичай власниками готелів є приватні особи, які або самі здійснюють управління, або передають свій бізнес у довірче управління. Повносервісна система управління готельним комплексом, яка успішно розвивається в сучасних умовах, надає туристам повний комплекс готельних послуг. Клієнт має змогу не лише комфортно відпочивати, але й отримувати різноманітне харчування, організовувати культурний відпочинок, скористатися оздоровчими процедурами. Саме в таких готелях вперше з’явилися поширені на сьогодні системи модулі для здійснення резервування – служби «ресепшн» (обслуговування туристів) та «білінг» (отримання замовлень), що стали звичними в роботі сучасних готелів [6].

Основними характеристиками зазначеної системи організації готельного бізнесу є:

– масштабність;

– розміщення в містах високого відвідування туристами;

– розгалужена інфраструктура обслуговування;

– увесь комплекс готельних послуг;

– відповідність сучасним системам обслуговування [9].

Ця система досить гнучка та пристосована для модернізації, є базою для процесу інтеграції в більш масштабну систему готельного обслуговування. Розвиток повносервісної системи організації готельного комплексу надало поштовх до появи системи гра