Висновки

Соціальний захист — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).

В ХХ ст. соціальне забезпечення поступово перейшло до рук держави, яка заходами соціального законодавства втручається в економічні відносини й вимагає соціальної охорони робітників і службовців на випадок хвороби, інвалідності, на старість тощо.

В загальному вигляді він являє собою систему управління соціальними ризиками, метою якої є компенсація шкоди, зниження або запобігання їх дії на процес розширеного відтворення населення. Як соціально-економічна категорія соціальне забезпечення є відносинами щодо перерозподілу національного доходу з метою забезпечення встановлених соціальних стандартів життя для кожної людини в умовах дії соціальних ризиків.

В результаті процесів розвитку в державах Європейського Союзу склалися і домінують чотири основні моделі соціального захисту, основані на принципах соціального страхування, еквівалентності розподілу страхових внесків, допомоги та соціальної солідарності. Системи соціального захисту різних країн світу хоч і мають значні відмінності, зумовлені відмінностями історичного розвитку, проте всі вони покликані забезпечувати життя, здоров’я та добробут населення.