Таблиця 17.1
Система показників ефективності виробництва (діяльності) первинних суб'єктів господарювання.
|
Узагальнюючі показники |
Показники ефективності використання |
||
|
праці (персоналу) |
виробничих фондів |
фінансових коштів |
|
|
• Рівень задоволення потреб ринку • Виробництво чистої продукції на одиницю вит-рат ресурсів • Прибуток на одиницю загальних витрат • Рентабельність виробни-цтва • Витрати на одиницю товарної продук-ції • Частка приросту продук-ції за рахунок інтенсифіка-ції виробництва •Народногосподарський ефект використання одини-ці продукції |
• Темпи зростання продуктивності праці • Частка приросту продукції за рахунок зростання продук-тивності праці • Відносне вивільнення працівників • Коефіцієнт використан-ня корисного фонду ро-бочого часу •Трудомісткість одиниці продукції • Зарплатомісткість оди-ниці продукції |
• Загальна фондовіддача (за обсягом продукції) • Фондовіддача активної частини основних фондів •Рентабельність основних фондів •Фондомісткість одиниці продукції •Матеріаломісткість одиниці продукції •Коефіцієнт використання найважливіших видів си-ровини й матеріалів |
• Оборотність оборот-них коштів •Рентабельність оборот-них коштів • Відносне вивільнення оборотних коштів • Питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції) •Рентабельність інвестицій •Строк окупності вкла-дених нвестицій |
Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може бути показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво і збут виробів (рівень собівартості).
До важливих узагальнюючих показників ефективності виробництва (діяльності) належить також частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва. Це зумовлюється тим, що за ринкових умов господарювання вигіднішим економічно й соціальне є не екстенсивний (через збільшення застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок ліпшого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.
Визначення частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва може бути здійснено за формулою
D Рз
Чіп т = 100 *(1 - )
D Vв
де Чіпт — частка приросту обсягу продукції, зумовлена інтенсифікацією виробництва; DРз — приріст застосовуваних ресурсів за певний період (розрахунковий рік), %; DVв — приріст обсягу виробництва продукції за той самий період (рік), %.
Неухильне зростання соціальної ефективності є кінцевою метою багатоаспектної діяльності підприємств та організацій. З огляду на це економічну ефективність відносно соціальної треба вважати проміжною. Рівень економічної результативності діяльності суб'єктів господарювання служить матеріально-фінансовою базою для розв'язання будь-яких соціальних проблем.
Щоправда, об'єктивне оцінювання соціальної ефективності наражається на істотні труднощі, оскільки й досі бракує науково обґрунтованої і загальновизнаної методики її визначення. Відтак допустимо спиратися на дещо інтуїтивне та емпіричне уявлення про принципові підходи до оцінки соціальної ефективності.
• Cоціальну ефективність треба визначати на двох рівнях: 1) локальному (на підприємстві та в організації стосовно міри задоволення конкретних соціальних потреб працівників);
2) муніципальному та загальнодержавному (стосовно міри соціального захисту людей і забезпечення соціальних потреб різних верств населення з боку місцевих органів влади та держави в цілому).
• До соціальних потреб працівників, які може певною мірою задовольнити підприємство, зокрема належать: збільшення розміру оплати праці понад встановлений державою мінімальний рівень заробітної