2.4. Єдина система класифікації та кодування.
Категорії класифікаторів
Після присвоєння кодів створюється класифікатор.
Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних найменувань та їх кодових позначень.
Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємопов’язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної техніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.
Результатом робіт із класифікації та кодування є розроблення класифікаторів за типом об’єктів і категоріями.
Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів:
загальнодержавні (державні) класифікатори;
міжгалузеві класифікатори;
галузеві класифікатори;
класифікатори підприємств (локальні).
Наведемо перелік основних загальнодержавних та галузевих класифікаторів:
СПАТО — система позначень автономій, територій, областей;
УКФВ — український класифікатор форм власності;
КОПФГ — класифікатор організаційно-правових форм господарювання;
ЄДРПОУ — єдиний державний реєстр підприємств, організацій України;
ЗКГНГ — загальний класифікатор галузей народного господарства;
СПОДУ — система позначень органів державного управління;
УКВ — український класифікатор валют;
УКП — український класифікатор продукції;
КОВ — класифікатор одиниць виміру;
УСГК — українська стандартна галузева класифікація ;
УБК — українська бюджетна класифікація;
КВПП — класифікатор видів платників податків;
КБУ — класифікатор банківських установ;
УКОЗ — український класифікатор основних засобів;
Наведемо приклад кодових позначень:
УКУД — український класифікатор управлінських документів.
Код уніфікованої форми документа складається з 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа. Структура коду форми документа за УКУД:
ХХ — клас форм;
ХХ — підклас форм;
ХХХ — реєстраційний номер;
Х — контрольне число.
УКВЕД — український класифікатор видів економічної діяльності.
Загальне кодове позначення об’єктів КВЕД виглядає так:
ХХ — розділ;
ХХ. Х — група;
ХХ. ХХ — клас;
ХХ. ХХ. ХХ — підклас.
2.5. Штрихове кодування інформації
Мета штрихового кодування інформації полягає у відображенні таких інформаційних властивостей товару, які забезпечують реальну можливість простежити за їх рухом до споживача, що пов’язано з підвищенням ефективності керування виробництвом.
Система штрихового кодування інформації — це сукупність виду штрихових кодів і технічних засобів нанесення на носії, верифікації якості печатки, зчитування з носіїв, а також попереднього оброблення даних.
Штрихове кодування є одним із типів автоматичної ідентифікації, що використовує метод оптичного зчитування інформації. Воно ґрунтується на принципі двоїчної системи числення; інформація запам’ятовується як послідовність 0 і 1. Широким лініям і широким проміжкам привласнюється логічне значення 1, вузьким — 0. У зв’язку з цим штрихове кодування — це спосіб побудови коду за допомогою чергування широких і вузьких, темних і світлих смуг.
Потребу запровадження штрихових кодів продиктовано надзвичайно великим обсягом постачань, територіальною розкиданістю взаємозалежних організацій і підприємств,