Ø видатковий касовий ордер;
Ø платіжна відомість;
Ø платіжне вимога-доручення;
Ø платіжне доручення;
Ø зведене платіжне доручення;
Ø виписка банку;
Ø реєстр чеків;
Ø заява на акредитив;
Ø заява на перевод;
Ø заява на продаж;
Ø грошовий чек;
Ø доручення на купівлю валюти;
Ø доручення на продаж валюти.
Вихідна інформація така:
Ø касова книга;
Ø щоденна відомість;
Ø відомість використання засобів за цільовим призначенням;
Ø відомість надходження (витрати) коштів;
Ø картка депонування;
Ø відомість депонованих сум;
Ø відомість руху коштів на рахунках;
Ø відомість рахунків до отримання за термінами оплати;
Ø відомість щодо руху валютних коштів;
Ø авансовий звіт;
Ø особовий рахунок;
Ø відомість розрахунків із підзвітними особами;
Ø відомість розрахунків тощо.
Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі. Це досягається вибором потрібної функції в головному меню, яке може складатися з таких рівнів (рис. 10.1) [3].
У формуванні первинних даних на банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів. Виписки банку є підставою для введення інформації з розрахункових чи валютних рахунків.
Обліковий працівник заповнює дані в електронну форму первинного документа, відображену на екрані дисплея. Помилкові дані коригуються. Одночасно інформація фіксується на машинному носії, і в разі потреби первинний документ може бути роздруковано у визначеному форматі.
У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.